Про ресурс

«...Щоб не сказали про вас грядущі: їх на землі не було»

(Василь Симоненко)


Некролог (грец. nekros  мертвий і logos слово, вчення) — стаття чи замітка з приводу смерті людини, що містить стислу інформацію про її життя та діяльність. Н. з’явилися з появою християнства як записи у церковних книгах імен померлих духовних подвижників. З VII ст. такі списки набули особливого поширення, перетворилися на панегірики. Н. може мати форму емоційно піднесеного вірша у прозі, передавати гіркоту втрати «Будь же, Тарасе, певен, що ми твій заповіт соблюдемо і ніколи не звернемо з дороги, що ти нам проклав єси. Коли ж у нас не стане снаги твоїм слідом простувати, коли не можна буде нам, як ти, святу правду глаголити, то лучче ми мовчатимемо […]» (П. Куліш), мати форму портрета-нарису («Василь Стус — летюча зірка української літератури» Є. Сверстюка), спогадів («Він переміг» В. Захарченка — про В. Стуса), може містити огляд чи оцінку творчості покійника («Микола Сумцов» С. Шаха, «Юліан Опільський» М. Семчишина, «Жива душа Учителя» А. Малюка — про Лідію Дунаєвську). Факти, вміщені в Н., часто є цінними для науковців, наприклад матеріали з приводу смерті М. Коцюбинського, опубліковані у «Спогадах про Михайла Коцюбинського» (К., 1989).

(Некролог // Літературознавча енциклопедія. У 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ, 2007. Т. 2 : М ‒ Я. С. 112).


Некрологи ― одне з найцінніших джерел біографічної інформації. Крім власне фактів біографічного характеру вони часто містять відомості про здобутки й заслуги певної особи у професійній та/або громадській діяльності, оцінку її сучасниками. Навіть, якщо це просто повідомлення про смерть, сама присутність некролога в періодичному виданні свідчить про певну значимість померлого.

Мета проєкту ― ввести до обігу дослідників біографічні відомості як про відомих, так і про мало знаних нині місцевих діячів. Окрім повнотекстових матеріалів (некрологи, а також близькі до них за змістом повідомлення про смерть, пам’ятні статті) у ньому також містяться бібліографічні відомості про некрологи та рецепції цього жанру. Проєкт є продовжуваним і постійно доповнюється новими матеріалами.

Хронологічні рамки проєкту ― ХІХ–ХХ століття. Критерій відбору матеріалів ― зв’язок із Харківщиною (губернією чи областю). Оскільки серед некрологів радянської доби значна частина публікацій стосуватиметься державних і партійних діячів, вважаємо за потрібне подавати матеріал максимально повно, адже практика бібліотечної роботи свідчить про їх актуальність та затребуваність у наукових дослідженнях.

Джерелами некрологів переважно є місцеві газети та журнали. Більшість текстів представлені цифровими копіями (скан або фото). Якщо фізичний стан періодичного видання не дозволяє зробити якісну цифрову копію, матеріал подається в текстовому форматі. Для оптимізації пошуку застосовано мітки (стать, роки смерті та прізвища осіб), наприкінці публікації наведено ключові слова.

Структура публікації:

заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи. Якщо в некролозі не наведено ім’я та по батькові, ініціали по можливості розкриваються за допомогою інших джерел, вказаних у примітці);

основні відомості про особу (професія, деякі посади);

бібліографічний опис некролога;

текст некролога;

примітка (джерела відомостей про ім’я та по батькові особи);

ключові слова, сформульовані на підставі тексту некролога (сфера діяльності, географічні назви, прізвища, заклади, адреси, місце відспівування чи поховання).

Зауваження, доповнення та пропозиції щодо співпраці просимо надсилати на адресу ukr.hdnb@gmail.com

Автор та контент-менеджер проєкту: Олена Дмитрієва, головна бібліотекарка відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.

ХДНБ ім. В. Г. Короленка висловлює щиру подяку за співпрацю:

  • Богдашиній Олені, доктору історичних наук, професору, професору кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди; bohdashyna@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-8505-5075
  • Вовк Ользі, кандидату історичних наук, заступнику директора Центру українських студій і краєзнавства ім. академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна
  • Поляковій Юліані, головному бібліографу Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, театрознавцю
  • Прочкаруку Дмитру, аспіранту кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.