Нам дано коротке життя, але пам’ять
про добре прожите життя вічна.
Цицерон
Вшанування пам’яті померлих є однією з визначальних рис
людської цивілізації. Воно зародилося ще в дописемну епоху, втілюючись у
ритуалах, які стали віддзеркаленням матеріального і духовного розвитку
тогочасного суспільства. Недарма спосіб поховання мерців в археології
вважається одним із маркерів, що відрізняє одну археологічну культуру від
іншої.
З розвитком суспільних відносин пам’ять про померлих людей
почала втілюватися вербальними (словесними) засобами. Деякі дослідники
переконують, що поминальні плачі, поширені в культурах давніх Єгипту і
Месопотамії, заклали основу всього жанру біографії, який не втрачає своєї
важливості і затребуваності у світовому і, зокрема, європейському
інтелектуальному просторі уже кілька тисячоліть [1].
Вважається, що перші некрологи (статті з приводу чиєїсь
смерті, у якій подаються відомості про життя і діяльність померлого) з’явилися
у Стародавньому Римі. Вони оприлюднювалися в «Acta diurna populi Romani»
(«Щоденні справи римського народу») – офіційних повідомленнях про поточні
події, що були запроваджені Юлієм Цезарем у 59 р. до н. е. і
стали прототипом періодики [2].
Технологічна і культурологічна революція середини XV ст.,
спричинена винайденням Йоганном Гутенбергом друкарського верстата, поклала
початок розвитку періодичної преси в її сучасному вигляді. Це безпосередньо
позначилося на поширенні жанру некрологу. Більше того: з часом некрологи почали
відігравати роль не лише джерела суто біографічної інформації, але й виступати
маркером видозмін суспільно-політичних відносин та ціннісно-ідеологічних
орієнтирів [3].
І все ж таки основною функцією некрологів залишається
інформування суспільства про відхід у засвіти тієї чи іншої особи з наведенням
дат життя та відомостей про життя й доробок померлого (що дає підстави окремим
дослідникам розглядати некролог як «експрес-біографію» [4]). Особливого
значення цей жанр набуває тоді, якщо за життя особа не мала опублікованої
біографії, таким чином даючи старт для конструювання її життєпису. Але навіть
тоді, коли некролог є не першою і не єдиною публікацією з інформацією про
життєвий шлях людини, він виступає важливою ланкою у процесі творення її
історіографічних образів [5].
Деякі дослідники вважають, що головним у некрологах є не
особистість людини і не її приватне життя, а майже виключно її соціальна
корисність [6]. Тим
не менше, у текстах некрологів часто зустрічаються не лише біографічні дані про
особу або характеристика її діяльності, а ще й певні відомості про особисті
якості, наприклад, риси характеру. Втім, потрібно мати на увазі, що зазвичай у публікаціях
такого жанру відсутня будь-яка критика особи, про яку йдеться, тобто
застосовується відомий ще з часів Античності принцип, що про покійного треба
говорити або щось хороше, або нічого. Багато залежить і від того, хто є автором
тексту і наскільки він був наближений до тієї людини, про яку пише.
Некрологи можуть створюватися у різних формах, як-от
спогади, портрет-нарис, огляд діяльності померлої людини тощо. Такі тексти
також можуть бути різними за обсягом: від одного абзацу до кількох сторінок.
Другий варіант здебільшого являє собою повноцінні спогади про померлу особу. У
такому випадку ми отримуємо значно більше різноманітної інформації і можливі
цінні спостереження автора некрологу.
Зазвичай некрологи публікуються у періодичних виданнях як
масового спрямування (газети, журнали тощо), так і у спеціальних (наприклад,
наукова періодика). Серед харківських видань ХІХ–ХХ ст., у яких ми
знаходимо такі тексти, можна назвати газети «Южный край», «Утро»,
«Соціалістична Харківщина» та ін., науково-практичний журнал «Врачебное дело», статистико-інформаційне видання «Харьковский календарь»,
науково-популярне видання «Харьковский сборник» тощо.
Цінність некрологу як історичного джерела визначає
необхідність створення ресурсів, де були б зібрані публікації відповідного
жанру або принаймні інформація про них. Наприклад, на французькому
генеалогічному вебресурсі Ancestry представлені колекції некрологів Канади (з 1898 р.
і донині) [7] і США
(з 1930 р. і донині) [8]. Сайт
Редмондського історичного товариства у США містить каталог некрологів мешканців
общини Редмонд, датовані ХХ–ХХІ ст. [9].
Зведену бібліографічну інформацію про некрологи можна знайти, наприклад, на
сайтах Польського генеалогічного товариства [10] та
Інституту чеської мови Академії наук Чеської Республіки [11]. Жанр
некрологу представлений у колекції архівів та рукописів Національної бібліотеки
Шотландії [12]
та ін.
Водночас варто констатувати, що в інтелектуальному
просторі України подібні ініціативи ще не набули поширення. Тому проєкт «IN
MEMORIAM. Некрологи харків’ян – джерело краєзнавчих біографічних студій.
Біобібліографічний ресурс», започаткований фахівцями відділу «Україніка» імені
Т. Г. Шевченка Харківської державної наукової бібліотеки імені
В. Г. Короленка, є по-справжньому новаторським не лише в масштабах
нашої держави, але навіть і всього регіону Східної Європи.
Сайт включає кілька рубрик, в яких міститься загальна
інформація про цей вебресурс, бібліографічні переліки публікацій
теоретико-методологічного і прикладного характеру з питань некрополістики.
Основною ж частиною сайту треба вважати базу даних публікацій некрологів. Кожен
окремий запис включає такі складові елементи як заголовок, стислі відомості про
особу (насамперед її професійну належність), бібліографічний опис публікації,
повний текст некролога (у вигляді сканкопії), примітки і ключові слова. Вебресурс
має зручну систему навігації, за допомогою якого публікації можуть бути
розсортовані за роками, прізвищами осіб та їх гендерною належністю.
Цінність вебресурсу «IN MEMORIAM. Некрологи харків’ян – джерело краєзнавчих біографічних студій. Біобібліографічний ресурс» складно переоцінити. Впевнені, що його подальше наповнення і функціонування стимулюватиме нові історико-краєзнавчі пошуки і сприятиме дальшому науковому осягненню історії і культури Харківщини.
Вовк Ольга Ігорівна,
кандидат історичних наук, заступник директора
Центру українських студій та краєзнавства імені академіка
П. Т. Тронька
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
заступник голови Харківського відділення
Національної спілки краєзнавців України
Янкул Олексій Миколайович,
доктор філософії з історії та археології, провідний фахівець
Центру українських студій та краєзнавства імені академіка
П. Т. Тронька
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
[1]Parke C. N.
Biography: Writing Lives. New York : Twayne Publishers, 1996. 175 p.
[2]What is an Obituary,
and Why Do You Need One? Honor Remarkable
Lives –
Memorial Diamonds from Ashes or Hair. URL: https://www.eterneva.com/resources/obituary-information (date of access: 17.12.2024).
[3]Hume J. Obituaries
in American Culture. Jackson : University Press of Mississippi, 2000. 198 p.
[4]Литвинюк Л. В.
Некролог як експрес-біографія. Biography.
Біографіка. Біографістика : зб. пр. Ін-ту біогр. дослідж. : електронне
наукове видання / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; ред.
кол.: В. І. Попик (голов. ред.) та ін. Київ, 2022. Вип. 1. С. 81–85. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/er-0004350.pdf (дата звернення: 16.12.2024).
[5]Болдырь С. П., Чернов Е. А. Историографический образ: опыт расширения
методологического арсенала науки истории исторического познания. Харківський історіографічний збірник.
Вип. 2. Харків :
ХНУ імені В. Н. Каразіна, 1997. С. 91–102.
[6]Див.: Бєлікова Н. Некрологи
як джерело з історії повсякденного життя сільського парафіяльного духовенства
українських єпархій РПЦ (на матеріалах журналу «Вера и разум»). Нові сторінки історії Донбасу. Кн. 26.
Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. С. 27–40.
[7]Collection de nécrologies
du Canada, de 1898 à nos jours. Ancestry. URL: https://www.ancestry.fr/search/collections/8961/ (date d'accès: 27.12.2024).
[8]Collections de
nécrologies, États-Unis, de 1930 à nos jours. Ancestry. URL: https://www.ancestry.fr/search/collections/7545/ (date d'accès: 27.12.2024).
[9]Obituary Catalog. Redmond Historical Society. URL: https://www.redmondhistoricalsociety.org/obit-catalog (date of access: 27.12.2024).
[10]Nekrologi. Polskie Towarzystwo Genealogiczne. URL: https://genealodzy.pl/index.php?name=Web_Links&req=viewlink&cid=92 (data dostępu: 27.12.2024).
[11]Nekrolog. Ústav pro jazyk český Akademie věd České republiky. URL: https://bara.ujc.cas.cz/psjc/search.php?heslo=nekrolog&pocet_karet=50 (datum přístupu: 27.12.2024).
[12]Archives and
Manuscript Catalogue. National Library of Scotland. URL: https://manuscripts.nls.uk/subjects/672 (date of access: 27.12.2024).